Ромене мій! – найперший подих, слово, перші кроки, Де січень снігом, цвітом-болем вибілив мій шлях. Крізь біль той паростком любові проростали роки, Струмків життя жертовного
Позначка: Людмила Ромен
Вічно квітни, Ромен!
ВІЧНО КВІТНИ, РОМЕН! (Пісня) Здрастуй рідна земле, мій Ромене, Славний край – кобзарський, край-поет. Живить серце мудрість предковічна, Волі дух і слави із легенд. Приспів:
Відлунює Ромен
Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,
Перекопівка
Піснями вмита тут дорога до села, Пісні так сяють, наче усмішка хлібини. На рушниках дитинства порухи крила, І дух трави і глини свіжої в хатині.
Ромни
Вже доїжджаємо. Ромни. Засулля. Липень. Вечоріє. Не бачилися від весни. Як тато тут? – Один… Старіє… Я з Вами знов – Ромен, Ромен! По вулицях
Наодинці з поетом
(Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Ромні) Не день, не ніч, Тарасе… Богом даний, Сидиш в задумі… Нас вартуєш ти віки. Спивають ревність дум твоїх каштани…