Коли зацвітає весна біля хати, На мене находить печалі пітьма, Не хочеться вірить, не хочеться знати Що рідної неньки й татуся нема. Не хочеться вірить,
Позначка: Любов
Мудрість
Ніхто життя своє не передбачить, Радіючи від подиху весни, Бо відчуття нічого ще не значить І не знімає з розуму вини. Багато літ в різниці
І любов ніколи не згорить
Як же рясно клопоту в житті, Різної всякденної мороки. Головне – зійтися у меті, Щоб прожити в мирі довгі роки. Головне – хто поруч біля
Ото любов
Чи в Києві, чи може, аж у Львові, Віддавши своє серце юнакові, Одне дівча померло від любові. Провів хірург над нею ніч безсонну, І серце
Быть может
Зачем пустые обещанья? Мне вовсе не нужно твое молчанье- Мне очень горьки наши расставанья. Ты для меня, как сонное признанье, Признанье в том, что все
Я повернуся…
Присвячую моїй матусі Курличуть в небі журавлі, Від берегів давно відчалили вже кораблі А над порожньою колискою старенька Мандрує в снах зі мною ненька… Пробач