Мрія Ти, як спалах яскравий зорі на казковім світанні, Не питаючи, в душу заглянув мою. І побачив усе, чим жила від темна і до рання,
Позначка: Любов
Я неначе відрізана часом
Мамі Закрию на замки всі двері І вимкну світло. Просто помовчу. Не поклонятимусь Венері І до знайомих не піду. Залишу в спокої серденько, Від зла
Я залишилася з думками наодинці
Життя Усе минає – горе, страх і сльози, Все відступає – зрада, відчай, біль. Проходить дощ і замовкають грози, Сніг розтає, вщухає заметіль. Минає свято
Заметіль
Заметіль Закапелками Ромену Серебриться заметіль. У фаті, як наречена, Стеле милому постіль. Скрізь білесенькі подушки Напрочуд, як пух, м’які Вид січневої пирушки… І думки –
Сенс розлук
Сенс розлук Тільки ті, що знали муки, Здатні потім не жаліть, Що з’єднали свої руки У розлуках лихоліть. Тож як час, чи то образи Не
Джомолунгма
Джомолунгма Джомолунгма вінчає Тібет, Зарождаючи магію світу. Споконвіку тібетський хребет Віддзеркалює промінь зеніту. Направляючи силу планет Для підтримки здоров’я і духу, Джомолунгма – земний амулет