Пам’яті матусі Як на Різдво проб’ється сонце Через хмаринки до землі, То про твою усмішку спомин Пече серденько, як вуглі… Моя матусенько святкова! Я знаю,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Пам’яті матусі Як на Різдво проб’ється сонце Через хмаринки до землі, То про твою усмішку спомин Пече серденько, як вуглі… Моя матусенько святкова! Я знаю,
МОЄМУ МІСТУ Тебе подарувала мені юність, Коли я ще дівчиськом їхала сюди. Вдихала я зелену твою свіжість. І тут вже залишилась назавжди. А ти подарував
ЛЮБИЛА… Любила…нежно, беззаветно, Любила…верно, безответно. Страдала … плакала, рыдала, Страдала… жизнь всю ожидала. Хотела…чуда или сказки, Хотела…милого и ласки. Имела… горе и печаль, Имела… совесть
Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий
Дитинство моє босоноге – Це вигін, де грали в м’яча, Коротка стежина до школи Й берізка рідненька моя, Натруджені мамині руки, І батьковий погляд з-під
Женский праздник За наших всех прекрасных дам Бокалы дружно поднимаем! Привет друзьям я передам – Давайте счастья пожелаем: Любить всегда и быть любимой, Весёлой, вежливой