У Ромнах – зимно. На вулицях міста, передчуваючи довгу розлуку, бешкетує лютий. То ковзається на полонених ожеледицею вулицях, збиваючи з ніг перехожих, то стовбичить біля
Позначка: Любов
Мій Ромен
Мій Ромен – герць племен, дзвін стремен, блиск імен… Снить Сула у легендах-лілеях, і каштани та клени незгірше знамен майорять у роменських алеях. Тут життя
Ромен
Когда то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался
Людмила Ромен
(до ювілею 28.01.2019 р.) Пре-ЛЮД-І-Я-МИ привітальними переповнена, пре-МИЛО, прийми подруги поздоровлення! Прекрасна, пресонячна, прешанована пані! Позвольте приязно-поклінно привітати поетесу, посестру, подругу, побажати поетичного поруху-пориву, промінного
Ромене мій!
Ромене мій! – найперший подих, слово, перші кроки, Де січень снігом, цвітом-болем вибілив мій шлях. Крізь біль той паростком любові проростали роки, Струмків життя жертовного
Відлунює Ромен
Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,