Одгуляв свайбовий день Филимон, наразі. Ліг з дружиною в постель, Увесь у повазі. Наче справжній джентльмен, Там, мерсі, пардоньте, Каву в ліжко, як бармен, Глянути
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Одгуляв свайбовий день Филимон, наразі. Ліг з дружиною в постель, Увесь у повазі. Наче справжній джентльмен, Там, мерсі, пардоньте, Каву в ліжко, як бармен, Глянути
Старіє тіло, милий, не душа. Сивіють очі, мила, та не серце. Зів’яне, милий, наче цвіт, краса. Я знаю, люба, знаю, ти не перша. А я
У моїх вишиванках – вся доля: І недоспані ночі, і дні, І любов, і незламная воля, І умілії руки мої. . За стібочком – стібочок…
Бывают тёплые дожди, которым люди рады, А я устала от дождей, мне их уже не надо. А я устала от дождей – их было в
Мигнула блискавиця – й дощ линув, Як із відра, зволожуючи спраглу землю. Лобами вітер хмари десь зіткнув – Щось затріщало, покотилось… Стало темно. . Під
Не раз закохувалась я. Не раз на зустрічі чекала. Не раз від сорому в очах, Других, засудливих згорала. Бог бачив це і дарував Мені любов