Як же, серце, ми долями схожі, Що в житті не знайшли головне, Що пройшли по два шлюби негожі І це дуже бентежить мене. Що ніколи

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Як же, серце, ми долями схожі, Що в житті не знайшли головне, Що пройшли по два шлюби негожі І це дуже бентежить мене. Що ніколи
Чи в Києві, чи може, аж у Львові, Віддавши своє серце юнакові, Одне дівча померло від любові. Провів хірург над нею ніч безсонну, І серце
Два півники у курочку влюбились – Щодня за неї бились. Не висихали в бідних гребінці, Летіло пір’ячко в усі кінці. А скільки пролилося крові Від
В напівтемний переповнений вагон Вскочив парубок червоний, як вогонь. З величезним чемоданом у руках – Градом піт йому котився по щоках. Вільне місце відшукати поспіша,
О том, что были мы когда-то вместе, Напомнит фотография на старом месте: Глаза счастливые огнём искрятся, И нам с тобой не хочется прощаться. Ты смотришь
Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та