Чорна хустка вдови розтривожує душі прохожим, Чорний біль у очах і у серці габою звиса. Скільки їх у війни – і згорьованих, і непохожих, Тих,
Позначка: Героям слава!
Біль
А на душі так холодно і зимно, Але не від зими і злих морозів. Душа щемить, а серце б’ється дивно – Війна гримить на Україні
Коли закінчиться війна…
Колись закінчиться війна… А поки що – життя в руїнах, в боях пекельних Україна і мати в траурній хустині, бо сина втратила вона. . Колись
Путінським нацистам
З мечем прийшли – від нього і загинете. Куди ви лізете, рушисти?! Ви стали орками для всіх, Для всього світу й українцям, У світлім розумі