Я милому простила всё – Страданья, слёзы, униженья … Как много надо нам терпенья, Чтоб осознавши и простив, Начать с нуля, собрав осколки, И в

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я милому простила всё – Страданья, слёзы, униженья … Как много надо нам терпенья, Чтоб осознавши и простив, Начать с нуля, собрав осколки, И в
НОВОГОДНЕЕ Полночь… Старый год уходит под напевы вьюг… С НОВЫМ ГОДОМ! С НОВЫМ СЧАСТЬЕМ , мой далёкий друг! Очень жаль, что километры разделяют нас… Хорошо
Мамі Закрию на замки всі двері І вимкну світло. Просто помовчу. Не поклонятимусь Венері І до знайомих не піду. Залишу в спокої серденько, Від зла
РОМЕН Душею до тебе припала, Уквітчане місто Ромен, Тебе споконвік прославляло, Чимало відомих імен. Вздовж берега Ромену-річки – Уквітчані хатки, садки, Розвилисті стежки, мов стрічки,
ТИША Чую, як дихає тиша, Безсоння надходить сумне, Немовби настирлива миша, Доводить до сказу мене. Качаюся з боку я на бік, Тріщить голова від думок,
Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно