Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
Так веселей лошадка бей копытом, Я прилетел домой как ангел во плоти. Моя душа расстроена, разбита, Но жизни путь обязан я пройти. Эх! Наливай, маманя,
Два петуха дрались за зерна. Дрались решительно, упорно. Пока они решали споры, Мышь унесла те зерна в нору. Клялся волк овец не красть, Широко разинув
Космическая эра Чуть приоткрывши тайны мирозданья, Не прекратил свои исканья человек. И накопивши практические знания, Направил в космос мыслей своих бег. Он начал эру космических
,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Мои неповторимые года Проносятся, как птицы вереницей. Лишь память сохранит мне навсегда Друзей ушедших дорогие лица. По детству как катком прошлась война, Хлебнул я горюшка