Іде вже жінка, йде кудись, не заважай їй, стережись: іде, як вітер із вогнем, вночі раптово або днем. Іде – без злоби та як лід,

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Іде вже жінка, йде кудись, не заважай їй, стережись: іде, як вітер із вогнем, вночі раптово або днем. Іде – без злоби та як лід,
Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той
Ищу изюминку в стихах твоих И нахожу – ты можешь не поверить… Коль ты уж написал про нас двоих – То для меня твои открыты
Н О В Е Л А Бій за Аеропорт з проросійськими найманцями не вщухав уже 242-й, як потім виявилося, останній день… Зруйновано старий термінал, остаточно
ПРИСВЯЧЕНО до Дня народин – 206-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА і 212-ліття В.М.РЄПНІНОЇ-ВОЛКОНСЬКОЇ ВАРВАРА РЄПНІНА і ТАРАС ШЕВЧЕНКО (Історія невзаємного кохання, але великої дружби!?) Розширена публікація з новими/маловідомими
Шукали двоє щастя наодинці, Самотності свої несли в собі. Були для світу, мов якісь чужинці, Зів’ялі квіти між людських орбіт. Живцем горіли, серце хоронили, Розбите,