( триптих ) Холодний дзвін. Жахливий дотик криги. Здавалося – ні краю, ні кінця! Тих сторінок не вирвати із книги, Що чорним болем вписані в
Позначка: борщ
Нет слуха
Гори,гори моя звезда, поёт жена ему на ухо, Но он не понял ни черта, и сделал вид ,что нету слуха. Тогда она стихи читать, хоть
Всяк на свій смак
Всяк на свій смак Чоловік дружину Часто-густо ганив: – Вариш ти Марино, Борщ такий поганий!.. Кислий і солоний Ще і димом чути… Дай собаці –