Лечу… Все кличе ластів’їний щебіт у той дитячий літокрай. Тож знов лечу, лечу до тебе — моє ти серденько не край. Заглядає подвір’я пустка в
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Лечу… Все кличе ластів’їний щебіт у той дитячий літокрай. Тож знов лечу, лечу до тебе — моє ти серденько не край. Заглядає подвір’я пустка в
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
Новій Греблі 1. У тім селі, де я росла колись, Жили дерева добрі і ласкаві . Якщо одне галузки опускало – Його втішало інше :
Фольклор и юмор, народные сказания На хуторах усердно Гоголь собирал, И, сказочно украсив народные предания, Он в повестях букет из них создал. Как быт народа
У згустку розуму людини Створили пам’ять ковалі. Вона в роботі щохвилини, Шукає правду на землі. Добро і зло розсортирує, Складе на чашу терезів. Завжди в
Народна етимологія багата на гіпотези щодо витлумачення назви міста Суми. Так, за одним із переказів, місто (відповідно і річка Сума (Сумка)) були названі так через