Луч одинокой свечи Мрак разорвал в ночи, Бликами на потолке, Дрожью в твоей руке. Ночью написанный стих Тайну хранит двоих… Кружится вновь голова – Нам
Автор: Admin
Сатиричні струни Бориса Антоненка-Давидовича
Розвідка з «Альбому гумору та сатири» В оповіданні «Письменство» [1] Петро Котик (Борис Антоненко-Давидович) зобразив пересі́чного літератора. Більшість початківців – юнаки, якими керує меркантильність. Проблематика:
Лелеки
Зі збірки об’єднання “Обрії”: “Краю рідного чисті джерела”. Надворі вечоріло… й недалеко… На дереві… обабіч… край села… Крильми змахнули стомлені лелеки. Гніздо шукала пара молода.
А що як ми – останні українці?
«А що як я останній українець?» В. Осипчук А що як ми – останні українці? А що як України вже й нема?.. Сама з собою.
Жінка іде
Іде вже жінка, йде кудись, не заважай їй, стережись: іде, як вітер із вогнем, вночі раптово або днем. Іде – без злоби та як лід,
Наш страх – це не сила
Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той