Микола Андрійович Андрієнко народився 6 серпня 1947 року в маленькому українському селі Довга Лука Липоводолинського району на Сумщині. З батьків пам’ятаю лише маму-колгоспницю – Катерину Григорівну. Одинокі жінки з дітьми у той далекий повоєнний час жили в нашому селі майже через хату.
У 1966 році закінчив школу в сусідньому селі Байрак. Працював різноробочим у місцевому колгоспі «Ясна зірка», завідуючим сільською бібліотекою і клубом, кіномеханіком. Навчався в Сумському педагогічному інституті імені А.С. Макаренка. Потім працював у школах Сумщини – навчав діток рідної мови, прищеплював любов до української літератури.
Все моє свідоме життя пов’язане з газетним і поетичним словом. Ці дві стихії у 1983 році занесли мене в редакцію Недригайлівської районної газети «Світло Жовтня» (нині «Голос Посулля»). На посаді завідуючого агропромисловим відділом пропрацював аж до травня 2008 року. Але зв’язків із рідним часописом не полишаю – при районці очолюю літературне об’єднанн «Пролісок Посулля».
У своєму скромному творчому доробку маю чотири збірочки: «Планета серця», «Осипається небо квітами», «Чорнозем», «Мовчання грому», публікації в альманахах.
Від редакції. З сумом сповіщаємо, що Микола Андрійович Андрієнко покинув нас 6 серпня 2023 року.