Вершник волі України
На честь відкриття пам`ятника П.І.Калнишевському в Недригайлові восени 2012 року
Вам ковила вклонялася до ніг
І доливали сил Дніпрові води.
Носились ви, як вітер, на коні,
Як дух палкий козацької свободи.
Та провіщали вже біду сичі.
Січі кінець накаркав хижий ворон.
Російської імперії мечі
Заніс над нею віроломний ворог…
Вагу століть взяли на себе ви.
Страждань тяжких спили ви цілі ріки.
В Січі у Запорізькій кошовим
Ви так і залишися навіки.
Ви все ж зуміли сісти на коня
І виїхати з каторжної ями…
І знов пісні козаччини дзвенять,
І знову ви отаманом із нами.
Вам раною й сьогодні Січ болить.
Своїй меті завжди були ви вірні,
Москві у рабство волі не здали.
Ви – вічний вершник волі України.
З Січі ви мов приїхали до нас,
Могутній кінь під вами пружно грає.
Приїхали, щоб ствердить волі час
І щоб прославивсь вами Недригайлів.
Доля
Хай доля тисне важко, як базальт,
Й зима невдач не хилить на відлигу,
А ти рости травою крізь асфальт
І пнися, пнись, як пролісок крізь кригу.
Що ти в житті шукаєш, все в тобі.
Іди, іди, не стій – і все удасться.
Не дай в чуттях звести кубла журбі,
І проростуть в тобі зернини щастя.
Крізь терн свою стежину проведи,
Не бійсь об нього серцем обколотись.
Себе самого у собі знайди
Й закрий для зла в душі своїй ворота.
Сучасні алгоритми
Стають усе швидшими днів алгоритми
По-іншому час у розгоні дзвенить…
Ніде не шукаю скарбів я заритих,
У серці моїм золотіють вони.
Десь губляться роки у безвісті синій,
Нових поколінь гомонять голоси…
Вклоняюся словом своїй Батьківщині,
Щоб знала, як мати, що я – її син.
В найтяжчих режимах душа моя вільна.
Брехні не сліпить мене блиск золотий…
Найбільший мій скарб у житті – Україна,
Що духом до правди і щастя летить.