У 1924 році у Смілому Роменської округи Полтавської області народилася майбутня співачка, заслужена артистка України Олександра Петрівна Жила.
Співати почала з шести років, як пішла до школи, стала учасницею шкільного хору. В 13 років стала солісткою клубного хору для дорослих. У той час почали організовуватися агітбригади і Олександра активно в них брала участь: співала, декламувала, танцювала.
З 1938 року по 1941 навчалась у Харківській школі медсестер, але так і не залишила самодіяльності – була солісткою капели бандуристів при ХТЗ. Дівчина закінчувала школу і збиралася вступати до консерваторії, але війна зруйнувала плани. Спочатку Олександра працює в госпіталі, а потім їде до батьків у Сміле, де і живе до визволення від фашистів. І знову в самодіяльність. У 1946 році Жилу О.П. запрошують у Сумську хорову капелу солісткою.
У 1947 році на республіканському огляді художньої самодіяльності в Києві великий, повного діапазону голос, красивого тембру, природна музикальність, бездоганна сценічна фактура й любов до музики, що відчувалася в душевному чарівному співі самодіяльної співачки, не могли не перевищувати уваги вимогливого журі. Так Олександра стає студенткою Київської консерваторії ім. Чайковського по класу професора І.С.Паторжинського. Співачка потрапляє на кращу оперну сцену республіки – в Київський театр опери і балету. З перших кроків видно було, що молода співачка володіє широкою палітрою акторських засобів оперної артистки. Майже відразу вона достатньо переконливо й майстерно виконала партію Одарки в «Запорожці за Дунаєм» Гулака-Артемовського.
Виконанням ролі Аїди в опері Верді вона утвердила себе як лірико-драматичне сопрано, якому не страшні найскладніші оперні партії драматичного амплуа. Після цього репертуар артистки поповнюється складними партіями.
Артистка виступала не тільки як оперна співачка, вона виступала на радіо, на столичних естрадах, на заводах і фабриках, у колгоспах і районних будинках культури.
У 1959 році за заслуги в розвитку оперного мистецтва Олександрі Жилі присвоєне почесне звання Заслуженої артистки республіки.
На жаль, у розквіті творчих сил у 1978 році Олександра Петрівна Жила помирає.
