Мой милый друг, чем занят ты теперь? О чем твои мечты, о чем печали? Я не грущу безвременно, поверь. Но помнишь, как рассветы мы встречали?
Місяць: Вересень 2020
Дальний восток
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. По окончании Одесского Высшего Инженерного Училища имени Ленинского комсомола в начале 1980-х, я был направлен на
Як сонце сходить і сідає…
Живе Матуся в самотині, одна-одненька у хатині. Дочки в заміжжі, у родині; сини в Європі, на чужині. Онуки рідко приїжджають, а як бувають – м’яч
Шкіра
Ніч для сповіді, ніч для аркушів, темінь висне, хоч в око вистрели. В безкінечність римую пахощі перепечених яблук вистиглих. Не встигаю з окличним реченням! Телефон
Ми йшли з тобою парком
Ми йшли з тобою парком. Це Ромни… Мені ж здалося, – я іду Парижем. Чи люблять у Парижі деруни?.. І чи відчути ТАМ в чужому
Кола життя
Мене до себе Всесвіт не позвав. Той, що в миру назвали Раєм. І в тій Землі, що десь там у безкраї, Своє життя я знов