Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…
Місяць: Березень 2014
ЗАГЛЯНУВШИ В ОЧІ
Чом так захотілось заглянути в очі? Мабуть, вже проснулись жіночі серця. На когось чекають безсоннії ночі, Когось по весні поведуть до вінця. Поклін кожній мамі,
ГРАНИЦЬІ ЧАСОВОЙ
ТИШИНА Еще тогда, когда нас всех призвали На службу ратную в солдатскую семью, Присягу верности отечеству давали И славного советского оружия цевью. День отпылал и
Абаровському І. К.
Другові та однодумцю. Простий портрет: і скромний, і відвертий. Доступний він. Флегматик, оптиміст. В досягненні мети- проникливий і впертий, А по життю завжди запеклий журналіст.
ВІЧНА СВЯТИНЯ
Лише чотири букви в цьому слові, Та зміст його в усі часи святий, Це слово, мов картина веселкова, Її орнамент спрагло-золотий. У слові цім століття
ПАМ’ЯТЬ ПРО ПЕРЕМОГУ
Її просила й ніжно промовляла Вустами й серцем скривджена земля, Про неї слізно Господа благала Вдова-журавка – мати журавлят. За неї умирали у окопах, За
