Шановні автори та дописувачі літературно-істориччного альманаху “Ромен”!
Ми живемо у 21-му сторіччі, і ваші творчі здобутки одержали можливість бути переглянутими у Всесвітній Мережі на сторінках інтернет-сайту “Ромен”. Це – можливість розширити коло ваших читачів та прихильників, популяризувати творчість талантів Роменщини, Посулля, та всіх українців на весь широкий світ. Більше того, це – гарний шанс показати ваші шедеври на всеукраїнському та міжнародному рівні, зацікавити серьйозних спонсорів та видавців у підтримці ваших починань, публікації персональних монографій чи колективних збірок, участі у цікавих конкурсах, знайомстві з видатними колегами та одержанні вагомих рецензій від корифеїв.
Тож слід ставитися до викладення ваших матеріалів відповідально й добросовісно. Талант – велике діло, але, як то кажуть, цукерка смачніша, коли обернути її у яскравий папірець. Тож пропоную вашій увазі кілька тезисів, що сформулювалися протягом останніх кількох місяців, упродовж котрих я мав насолоду викладати архіви альманаху на сайт.
- Грамотність. Не завжди вдається вчасно поставити кому, у складній поетичній фразі важко розібрати частини речення та згадати про знаки, що їх виділяють. І знайдуться грамотії, і розкритикують наголову! Воно вам треба? Вихід є. Зверніться до свого вчителя української мови та літератури. Педагогу буде приємно, що учні не забувають про нього, а підписаний з подякою друкований примірник з вашим твором – найкращий подарунок для людини, яка зуміла вкласти у вас частину своєї душі. А ще ви зробите подарунок Світлані Іванівні Шурхало, нашому коректору, яка на протязі багатьох років безкорисливо вичитує та править усе, що редколегія приймає до друку. Скажу вам, заздрити їй можуть тільки зовсім бездушні люди.
- Форматування текстів. Рекомендую використовувати текстовий редактор MS Word. Це один з найпопулярніших та зручних помічників, який ще й слідкує за граматикою. Не знаєте, як вірно написати – пишіть за його підказкою. Та є одне «але». Можливо, для паперової поліграфії нема різниці у відступах абзаців та проміжках між рядками, здвигом рядків один відносно іншого, розбивки строф «ялинкою» чи «драбинкою» – поліграфічна машина «фотографує» сторінку, як ви її зобразили, й друкує «те, що бачить». Хоча й тут слід стежити принаймні за шрифтами. Спробуйте прочитати двадцять сторінок таким симпатичним шрифтом. Вважаю, не потребує пояснень, що легкі для ока родини шрифтів Arial, Tahoma, SansSerif чи популярний нині Calibry значно піднімуть рейтинг вашого тексту. На жаль, романтика каліграфії у інформаційну добу поступається примітивізму й швидкості проходження сигналів від ока до серця… Тож і позиціювання текстів на інтернет-сторінці машина спрощує, безжально «вичищаючи» пробіли абзаців на пів-сторінки та порожні рядки. Тому що для неї вони не зовсім порожні, а заповнені кодами пробілів. Візуально ми їх не бачимо, але об’єм коду документу порою у кілька разів більший, аніж корисний текст. А це не тільки перевантаження обмеженого дискового простору сервера, а уповільнювання завантаження інтернет-сторінки. Кому приємно сидіти й чекати, коли «воно появиться»? Читач нині балуваний, може й не дочекатися. А може, це був ваш найголовніший читач? Про нього треба дбати, бо втратити шанс дуже легко. Тому прошу прийняти це до уваги та не ображатися на мене, коли на сторінці сайту побачите дещо інший формат вашого тексту. Якщо внесені зміни для вас принципові – звертайтеся, з усією повагою до вас виправимо, все в наших можливостях.
- Графіка. Болюче питання. В паперових архівах альманаху далеко не кожна публікація супроводжується ілюстрацією. Це зрозуміло: друк зображень завищує ціну видання та кількість використаного на тираж паперу. В інтернеті по-іншому: без картинки стаття має вельми сіренький вигляд. Щодо об’єму пам’яті для цього – поки що ми особливих обмежень не відчуваємо. А ось власне картинки – це головний біль вашого покірного слуги. Можна було б тупо знайти фото букетика чи закоханої парочки в інтернеті і без особливих хитрощів приліпити його до віршика про кохання. Формально – без претензій. Хоча й у таких фото можуть знайтися автори і вчинити скандал за права на інтелектуальну власність. Про це мова попереду. А нині, щоб було по совісті, я вчитуюся у тисячі текстів у спробі збагнути задум автора та його основний посил, підібрати зображення, що відповідає у якійсь мірі тому, що я виніс з прочитаного на свій суб’єктивний смак і розсуд. Ви впевнені, що у тому шаленому потоці інформації я зроблю правильний вибір та не схиблю у власному розумінні й смаку? Тому запрошую всіх авторів до співпраці. Не подобається ілюстрація на сайті до вашої публікації – в електронному листі на адресу Адміністратора сайту (info@romen–sula.org) вказуєте: Тема: Назва моєї публікації (Ім’я Автора). Текст листа: Прошу змінити ілюстрацію. Файл зображення (ім’я файла латиницею) прикріплено. Підпис зображення: Моє зображення. Описання зображення: Моє описання.
- Подача матеріалу для публікації. Я буду просити редактора пана Клєйніха та редколегію “Ромену”, і впевнений, що мене почують щодо наступного. Для покращення дизайну як паперового (тим паче вже кольорового!), так і мереживного видань альманаху, автори до кожної публікації повинні виконати кілька кроків:
- Назва твору пишеться прописними буквами: Назва твору, а не НАЗВА ТВОРУ.
- Ім’я та прізвище (чи псевдонім) автора.
- Короткий (до 160 знаків) опис твору – те, що ви побачите на сторінці пошуку вашого шедевра у Google. Одне-два речення-рецензії чи змісту.
- Зображення-заставка для твору окремим файлом (бажано) чи вставлене в текстовий документ, розміром не менше 420 пікселів по висоті й не більше300-400 кілобайт по об’єму. Обов’язково – підпис для зображення, який може бути іменем файлу зображення кирилицею.
- Коли додаткові зображення вставлені в тіло статті – хай будуть вставлені там, де ви бажаєте. Підпис до кожного – обов’язковий.
- Всі ці реквізити розмістити в окремій папці з назвою вашого твору, якщо вони не є одним скомбінованим файлом.
Нічого надскладного чи важкого, вірно? І людям буде приємно почитати, і вам не соромно. Тож успіхів у творчому пошуку, міцного здоров’я та наснаги, сімейних радощів, а найголовніше – миру й процвітання рідній Україні!
З наступаючим Новим 2019-м роком та Різдвом Христовим!
З повагою – Вячеслав Турченко, Адміністратор сайту “Ромен”.