НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,

Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,
ЩАСЛИВИЙ ТОЙ Щасливий той, хто знає, що він хоче, Крокує стежкою прямою по життю. А, хто не зна, лиш голову морочить, Бездумно її суне у
БЕРІЗКА Рости, моя берізко! Дивлюсь на тебе залюбки. Тоненька та струнка, немов дівчисько, Уже торкають твої коси зірочки. Теплий і холодний вітер Тобі шепоче ніч
ДОРОГА ДО БОГА Ходити почало мале дитя. Від хвилювання ручки простягає До того, хто йому і дав життя, До того, хто усе йому прощає. І
СКРИПКА Скрипонька грає, неначе царівна. Серцем відчула: вона є чарівна. Море запінилось, зашумувало – Так почуття у мені вирувало. Музика лине, я жду порятунку, Серце
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає