НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,
ЄДНАННЯ ДУШ
ЩАСЛИВИЙ ТОЙ Щасливий той, хто знає, що він хоче, Крокує стежкою прямою по життю. А, хто не зна, лиш голову морочить, Бездумно її суне у
ЄДНІСТЬ ДУШ
БЕРІЗКА Рости, моя берізко! Дивлюсь на тебе залюбки. Тоненька та струнка, немов дівчисько, Уже торкають твої коси зірочки. Теплий і холодний вітер Тобі шепоче ніч
МАТУСИНА ЛЮБОВ
ДОРОГА ДО БОГА Ходити почало мале дитя. Від хвилювання ручки простягає До того, хто йому і дав життя, До того, хто усе йому прощає. І
СКРИПКА
СКРИПКА Скрипонька грає, неначе царівна. Серцем відчула: вона є чарівна. Море запінилось, зашумувало – Так почуття у мені вирувало. Музика лине, я жду порятунку, Серце
Моя Україна
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає