Славетний Ромен Зимовий ранок місто осяває. Шевченка пам’ятник стріча гостей. Сула й Роменка сплять під небокраєм. Соборів дзвін. Краса алей. Тут жив кобзар великий Адамцевич.
Україна не згине!
Україна не згине! До 100-річчя з дня відкриття пам´ятника Т.Г. Шевченку в Ромні Славне місто Ромен, величава Сула І розквітлі у скверах каштани. Тут Шевченко
На Чернечій горі
Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з
Шевченків куток у Роменському музеї
Кобзи Шевченка Вся у дужих обіймах граніту, Поміж верб, закосичених лоз, Як жива, десь у літній блакиті Заколисано плещеться Рось. Чебрецем пахнуть вітри навколо. Скільки
Тарасу Шевченку
Тарас, Тарас! Поет народний, Такий величний і простий. Титан, мислитель благородний І неспокійний разом з тим. Ти кликав нас до зір, до неба, Народом бути
Небесні люди
Не поважаю курицю і страуса. Вам крила дані Богом, але ви Лише в лайні й піску собі копаєтеcь Замість піднятися в небесній синяві. Орлиним оком