Летять додому, повертаються здалека, Краями рідними над клекотом вогнів, Прадавні вісники весни й тепла – лелеки, Торують просторінь дорогами до гнізд. Лелекам вголос не накажеш
Ідуть українці…
Ідуть українці дорогами світу. В очах скільки болю, і горя, і сліз. Не можуть змиритися, Боже, з війною. Все важче дається тягнути цей віз. Ідуть
Я жити хочу в Україні
Я жити хочу в Україні, Це рід мій, доля і сімʼя, Іти по стоптаній стежині, Радіючи погожій днині І вічній пісні соловʼя, І сонцю, й
Не з добрих новин…
Не з добрих новин починається ранок. Зі сліз і плачу, із ран тяжких і болю. О, Боже святий, збережи Україну! Дай нашій красуні і щастя
Минувщину забуту повертаю
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Ластівка (веснянка)
Сьогодні день ластівки – символу весни. Прилетіла рання ластівка – Вродить нива, буде ласівка. Прилетіла благовісниця – Все хороше, кажуть, здійсниться. Ластівко, ластівко, Візьми ластовинки,