Він народився в жовтні далекого 1932 року в тому хлібодарному краї на Липоводолинщині, де тихоплинний Хорол поділяє рідну йому Панасівку на дві частини, а навкруги поля – поля… Всотана з дитинства любов до рідного краю, до рідної землі, до праці наперед визначила його характер, життєву дорогу, лінію поведінки, ставлення до будь-якої справи, за яку б не брався.
Швидко промайнуло босоноге, не таке вже й безтурботне дитинство, що випало на страшні воєнні роки, не менш прості і складні повоєнні роки. Навчався в Панасівській, Берестівській і Липоводолинській школах, закінчив школу бухгалтерів колгоспного обліку в м. Ромни. А після повернення до рідного села молодого і здібного юнака відразу було обрано на посаду секретаря виконкому сільської ради, що стало виявом пошани до нього з боку односельців. Клопотів вистачало, адже це були повоєнні роки, коли до села поверталися фронтовики, коли село відбудовувалося після фашистської руїни, коли безліч простих і складних питань поставали перед місцевими органами влади. Це теж стало школою громадянського становлення Федора Савича Одягайла, адже саме тоді формувався його світогляд, міцніла і зростала його любов і повага до людей праці, до сільської інтелігенції, до їх проблем і сподівань.
А пізніше працював обліковцем тракторної бригади Берестівської МТС та колгоспу імені Ілліча в селі Московському Липоводолинського району. Подальшу школу становлення і змужніння проходив на військовій службі. Нелегку військову службу проходив в екіпажах Червонопрапорної Амурської флотилії та Тихоокеанського флоту. Лише через п’ять років повернувся до Панасівки, до своєї роботи в тракторній бригаді.
Грамотного і кмітливого юнака було запрошено на посаду інструктора, а потім завідувача загальним відділом виконкому Липоводолинської районної ради. Після чергової реорганізації, в січні 1963 року Ф.С. Одягайла було переведено на посаду інструктора виконкому Роменської районної ради, а незабаром – завідувачем загальним відділом Роменського райвиконкому, через два роки його було затверджено інструктором Роменського міськкому Компартії України, згодом – завідувачем загальним відділом. На цій посаді і працював до жовтня 1991 року. Як відомо, дев’яності роки були надзвичайно складними для нашого краю, як і взагалі для всієї держави. Але він із честю працював у цей час, постійно перебував у гущі перебудовних подій у період зародження та становлення незалежної України.
Він знайшов себе в оновленій, незалежній Україні. Попри те, що він вийшов на пенсію, Федір Савич продовжує працювати. Спочатку на посаді завідувача відділенням соціальної допомоги одиноким та непрацездатним громадянам Роменського райсоцзабезу, а з листопада 2001 року – на посаді директора територіального центру соціальної допомоги пенсіонерам та одиноким непрацездатним громадянам. Багато пенсіонерів вдячні йому за допомогу в скрутні хвилини, адже саме по пенсіонерах, одиноких і немічних людях у першу чергу б’ють наша скрута і хронічні негаразди, сьогоднішня багаторічна криза.
Він таки дійсно знайшов себе в молодій українській державі в ці складні і непрості, неоднозначні часи її становлення та змужніння. Залишаючись вірним своїм життєвим і світоглядним принципам, він робить усе можливе і нині, щоб допомогти державі, стати в нагоді людям, приходити їм на допомогу, підтримати їх у нелегкі хвилини життя.
Ф.С. Одягайло був одним із фундаторів однієї з найдіяльніших громадської організації нашого краю – Роменського земляцтва, серед засновників і активних членів котрої варто згадати Юрія Вітренка, Олександра Скоромця, Григорія Негребу, Анатолія Ріщняка, Валерія Зеленського, Олександра Близнюка,, Валентину Єфремову, Данила Кулиняка, Валентина Бугрима, Юрія Кухарчука, Катерину Сенько та багатьох-багатьох інших уславлених наших земляків. Ф.С. Одягайло ось уже протягом багатьох років невтомно працює виконавчим директором цієї поважної громадської організації. Не буде перебільшенням, коли зазначимо, що без його енергії і наполегливості, без його досвіду були б неможливими проведення багатьох заходів, що ініціює чи влаштовує земляцтво в нашому місті та районі, в Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, по багатьох населених пунктах Сумщини. Тож не випадково його, як Посла Миру, було обрано до керівництва Міжнародної Федерації Миру, що стало визнанням його вкладу у добросусідські відносини поміж народами, поміж людьми багатьох країн світу.
Він є тією міцною ниточкою, котра пов’язує поміж собою зусилля регіональних представництв «Роменського земляцтва», окремих її членів на загальну справу, розбудову і примноження славних багатовікових традицій нашого краю, розквіт рідної землі. А ще робить усе можливе, щоб діяльність земляцтва проходила в тісній співпраці з місцевою владою, ветеранськими організаціями, Роменським відділенням Українського фонду культури, місцевою міськрайонною організацією Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, роменськими літераторами, художниками, співаками тощо.
Міцні зв’язки підтримує Федір Одягайло і «Роменське земляцтво» із Всеукраїнським добродійним фондом імені Петра Калнишевського, заснованим у 2003 році за ініціативою тоді ще народного депутата І. М. Рішняка, котрий попри всі клопоти і відповідальні посади ось уже впродовж багатьох років очолює його Правління. Разом із Фондом члени Роменського земляцтва багато зробили для вшанування пам’яті останнього кошового отамана Січі Запорозької. І Федір Одягайло, як і багато інших наших земляків не стоїть осторонь тієї велетенської роботи, тих багатьох добрих справ, багатьох заходів, пов’язаних із вивченням життя і діяльності нашого славетного земляка, увічнення пам’ятних місць, пов’язаних із його життям і бойовою та державобудівничою діяльністю. Тож і не випадково Ф.С. Одягайла було відзначено найвищою відзнакою Фонду – «Хрестом Петра Калнишевського».
Саме він опікувався на Роменщині втіленням у життя міжнародного культурно-мистецького проекту «Історія та сучасність», у рамках котрого на Роменщині було проведено двотижневий міжнародний пленер, у якому взяли участь художники з різних держав, зокрема з Росії, Китаю, Кореї, України, Японії. Зазначимо, що міжнародний культурно-мистецький проект «Історія і сучасність» був організований і проведений за підтримкою ДАК «Хліб України» і Всеукраїнського добродійного фонду імені Петра Калнишевського. Їх підтримали Міністерство культури та туризму України, Міжнародна організація Українського козацтва, Національна спілка художників України, Національна Академія образотворчого мистецтва та архітектури, Музей гетьманської слави, Культурний Центр «Сан» , Український фонд культури , меценат С. Цюпко, Роменська міська та районна державні адміністрації, науковці, історики, краєзнавці, художники.
А ще Федір Одягайло – прекрасна людина, що готова відгукнутись на чужий біль, чужі проблеми, готова прийти на допомогу у вирішенні багатьох складних питань. Ще й понині до нього звертаються за допомогою багато людей – і не лише з Роменщини, пам’ятаючи, як він виконував обов’язки помічника народного депутата Івана Рішняка. Адже часто – саме до нього, бо він був ближче, зверталися за допомогою, саме він допомагав народному обранцю виконувати ті чи інші прохання людей, допомагати їм.
А ще він гордий своїми дітьми – сином Володимиром і дочкою Тетяною, котрі продовжують його родовід, продовжують, як і їх батько,творити добро, допомагати людям. Гордий з того, що вони успішні люди, які не стоять на узбіччі нашого складного життя, а є активними його учасниками.
Та найбільший його скарб – це повага людей, що множиться і не меншає. Адже любові і поваги ніколи не буває замало, вони завжди в ціні. За будь-яких часів, за будь- яких обставин.