Там, де стихія – град і шквали руйнує місто, як навала,
Здається, все, кінець, немає вороття.
А, може, землетрус чи зливи, вогонь, мороз і все що з ними,
Там для життя людям потрібне укриття.
Неначе з чистого металу, ці люди – професіонали
Чітко і швидко долаючи біду,
Розвіють катастрофи дим вони разом, та як один,
За кроком крок, все на ходу і до ладу.
Приспів: Неначе янголи з небес ми із загону МНС,
Вселяємо віру й надію у серця,
А подвиг – цю життєву суть у нас роботою назвуть,
Бо за життя людей ми завжди до кінця.
Військова честь не просто звук, а ще коли ти рятівник –
Гаряче серце і холодна голова.
Простий солдат і офіцер, готовий подолати все,
Бо рятівник – це не пусті якісь слова.
Спокійно спи, наша земля, цвіти, радій кожного дня –
Гори та ріки і житів безкрайній плес.
Хай сняться веселкові сни, а твої вірнії сини
Тебе завжди вартують пильно в МНС.