Спів Євгена Адамцевича Минуло багато часу відтоді, як чув я його задушевний тонкий голос… Здається, вічність! Отак-бо швидко і невпинно плинуть роки. Було це, пам’ятається,

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Прозаїчні твори роменських дописувачів, визнаних письменників та початківців. |
Спів Євгена Адамцевича Минуло багато часу відтоді, як чув я його задушевний тонкий голос… Здається, вічність! Отак-бо швидко і невпинно плинуть роки. Було це, пам’ятається,
Муховате Трапилося це ще за часів Київської Русі. Подобалось мандрувати землями одному князеві. А славився він сміливістю, відвагою. Та досить часто показував свою зверхність над
День 14 листопада 2008 року знаменний не тільки для колективу Роменського ВПУ, а й для краєзнавців, мистецтвознавців, любителів і цінителів книг, художників, працівників музеїв різних
На високому пагорбі стояло три дерева. Серед лісової краси всім було любо та мило. Але їм хотілося послужити людям. Одне з них думало так: –
За яку б роботу не бралася Настя – чи то картоплю сапувала, чи то сіно гребла, чи куйовдила в ставку одежу, – в голові роїлася
Олена хутко схопилася з постелі, зачерпнула п’ятірнею з діжки води, хлюпнула на обличчя (от і все вмивання), заходилася терти свиням буряки. Замішала їх дертю, винесла