О, слово рідне, ти мене зростило! Ти в світ мене за руку повело. Любов до себе в душу поселило. Скарбами в серці, слово, залягло. О,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
О, слово рідне, ти мене зростило! Ти в світ мене за руку повело. Любов до себе в душу поселило. Скарбами в серці, слово, залягло. О,
Голі дерева стоять при дорозі, Зграя ворон у верхів’ях зависла… Рання весна вже стоїть на порозі, В струнах душі десь заплутались числа. . Радість у
Допоки я жива – допоки світло бачу. Я всім скажу: ” Люблю”. І всіх за все пробачу. Допоки я жива, добро все роздарую. До серця
Морозное утро… Ни снега, ни ветра, Лишь солнце лучами Глаза мне слепит… Весна сквозь сугроб Пробирается где-то И клин журавлиный К нам с юга летит.
Не оставляйте на «потом» дела, Что можно без проблем решить сегодня… Метель в душе чтоб след не замела, Когда крылом коснётся «непогода». . Не оставляйте
Город заснежен, Лёгкий морозец, Кружатся снежинки В небе ночном, Прохожие лишь Одинокие ходят, Редких машин Проезжающих шум. Иней январский Деревья украсил, Свет фонарей Им волшебность