В народу мого працьовитії руки, а доля, повірте, сумна. Пишайтеся, діти, пишайтеся, внуки, бо, зрештою, наша вона. Не зможе ніякий народ козарлюгів, як в нашому
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
,,Втрата пам’яті”
,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Слово
Не в тому суть, що слово вогняне Змагається з мечем і кулеметом. Відбивається у слові все земне, Без нього не можливо стать поетом. З глибин
Тишина
Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Бережи природу
Бережи природу Степ і ліс, і річка в очереті, Волосся зелені лугів. Панує сонце на планеті. Ставки виходять з берегів. Гуляють птахи на просторах, А
Любов не йде
Любов не йде Я про відсутність ласки не кажу. В жіночий день квіток не бачу. Та любов свою чекаю, стережу. Хоч вона на мене дивиться