Література | Ромен. Літературно-історичний альманах.

НЕ СУДЬБА

Ти позови когда ненастье, Когда любовь, печаль и грусть, Ти подари мгновенье счастья, И я вернусь, и я вернусь. Пусть говорят, что мы не пара,

Не питай, не питай ти даремно, Чи кохаю тебе, чи люблю? Не кажи слів колючих так ревно, Краще пісню, кохана, послухай мою. Почекай, почекай хоч

Ой встану я рано, Та вийду у поле, Та тебе спитаю, Доле моя, Доле. Чом ти не весела? Чому зажурилась? Наче стара мати, На тин

ХТО МИ Є? Ми українці? Хто ми є? У кожного ім`я своє. Ми українці не по крові! Ми українці по любові До Української землі. То

Чи були ви в Ромні, коли зорі У Сулу, мов намисто, летять. Коли ранки рожево-прозорі Відкривати очей не хотять?.. Чи були у Ромні, коли сонно

Хто таке сказав, не знаю: (Кожний свою думку має) Не бери з Засулля жінку, а козу у Овлашах. По спині – мурашки. Жах! Це комусь