ВОЛОШКОВІ ЛІТА Волошкові літа, волошкові, Дай мені в них поринути знов. Дай зігрітись тією любов’ю, Що колись так бентежила кров. Знов в очах твоїх бачу
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
ВОЛОШКОВІ ЛІТА Волошкові літа, волошкові, Дай мені в них поринути знов. Дай зігрітись тією любов’ю, Що колись так бентежила кров. Знов в очах твоїх бачу
Плєвако Владиславу Віталійовичу з нагоди прийняття присяги в Кадетському училищі 10 ве-ресня 2011 року. Був час: за хвіртку Мама провела Й на весь життєвий час
Нема дороги для брехні В країну щирого кохання, Де дві душі – одна в одній, Де погляд – вичерпне зізнання. Де тяжкий подих – чийсь
Сільські Мадонни Потік сивин у зачісках провів заміну І плечі вдів натомлені накрив. Навіщо те ховати під хустину, Чим передчасно вік «нагородив» ? Штрихи то
Медсестра Пригнічена роками і нуждою. Доволі потріпали перемін вітри. Дітей одна ростила, стала як вдовою, Із щирою душею медсестри. У добрий час в лікарню хто
РОБИ ДОБРО Роби добро, роби його, роби! Прислухайся до ближнього мольби. Роби і просто так, без просьб і поклонінь Ради своїх майбутніх поколінь. Добро завжди