До чобіт липне листя опале. Плащ старенький до кістки промок. І коли б ми листів не читали, То поштар не ходив би й не мок.

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Знахар і народний цілитель. Завжди готовий допомогти у вашій біді. Розуміється у житті та поезії. |
До чобіт липне листя опале. Плащ старенький до кістки промок. І коли б ми листів не читали, То поштар не ходив би й не мок.
На морозі сонце грає, Під ногами аж рипить, Вітер вії завіває, Сипле в очі і сліпить. А малеча із санками То на гору, то з
Живу ніяк і слава Богу: Нема ні щастя, ні біди; Встаю, як пан: на праву ногу І вільний серцем назавжди. Глухим до радощів і болю
Віхола завіяла, завила, Третій день без продиху мете, А тебе, немов блоха вкусила, Все тобі не так і все не те, Не такий і я
Коли зацвітає весна біля хати, На мене находить печалі пітьма, Не хочеться вірить, не хочеться знати Що рідної неньки й татуся нема. Не хочеться вірить,
От розтьохкались, спасу немає, Розбентежили душу мою, Із-за обрію синь пробиває, Вянуть зорі в небеснім раю. Ті-ті-тінь, ті-ті-тінь на калині, Тете-тень, тете-тень у душі, Та
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.