Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на
Дим і тиша стояли над селом. Палали поодинокі копиці сіна. Люди зі зболеними лицями покидали свої домівки і, притуливши дітей до грудей, мовчки йшли до
Добрий дядечко Грім Прийшла тепла весна. Все навколо зраділо їй. Ластівкипурхали в небі, вітерець грався у вітах берези, сонечко зігрівало землю. Хмарки заморилися за зиму
Кружит осень листья в танце озорном, Ласковое солнце в небе голубом. Смелой, вольной птицей, Вновь оставив дом, Улечу купаться в свете золотом. Это ведь последние
Писатель отчий край боготворил, Как задушевно он о нём писал. Как вечера в Диканьке он любил О том он в повестях нам рассказал. ****************************** Прекрасна
«Чим більше мов ти знаєш,тим більше ти –людина.» Так говорить мудре прислів’я і я повністю згодна з цим твердженням. Звичайно, ми маємо в досконалості знати