поезія авторського жанру злЮби * * * НА ХОЛОД ХОЛОД-НІМ (однім) асфальті паперу мачинки (були колись інки!) слів про ростають у Час оживе о! живе!
Позначка: життєвий досвід
Шемчук Любов Григорівна
Про себе За віршами стоїть душа, Ота, що з ночі не зігріта, Що викупалась у сльозах І восени чекає літа. ШЕМЧУК Любов Григорівна народилася на
Мой юбилей
Соберу всех друзей я на свой юбилей, Хоть играет судьба со мной в прятки… Годы мчатся вперед всё быстрей и быстрей, Ну, а я вам
Божий Постулат
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Лікую душу
Листя побільшало жовтого, Вітер зірвавсь…Невтерпець! Запах залишився лілії жовтої, Літо збігло зовсім нанівець. А за літом -цілунки, думки… Зустрічі трепетні і побачення! Ти б за
Седые январи
Нет тепла от утренней зари – Холодом закрыта в душу дверца… Не согреют эти январи Мне сегодня ни души, ни сердца. . Замирает в холоде