Ти памʼятаєш, як це – жити без війни? Чекати сонця схід… А не відбій тривоги( Цей гул сирен в потилиці дзвенить, Ми зупинились тут, на
Позначка: Війна
Чого чекаєш, світе?
Стальні серця сьогодні в українців. І нерви також, світе, запевняю. Ти бачиш все, але мовчиш, мовчиш! Чого ти, світе, ну скажи, чекаєш? Чого чекаєш, світе,
Автограф поета на Сулі…
Мале коло ронделів 110 річниці з дня народження Йосипа Дудки присвячується… А легковій пряде ронделі, поки засне в траві густій.* 1. Ронделя явлення нам Дудківським
Ти у осінь свою не спіши
Ти у осінь свою не спіши і мене не зови за собою, дописати ще маю вірші про вербу, що стоїть над водою. Вона зовсім іще
Куди подіти осені печалі?
Не раз ця осінь із вершини Лікує зором, без аптек. Рожева латка конюшини – І вже не ниє поперек. І вабить очі листу линька –
Під кутом
Спиває павутинка млосний ром – позавіконна осені предтеча. Останні дні відчалять, мов пором, який чекав терпляче літа втечі. А календар підсвічує шляхи, куди тримати курс