Виконую прохання своєї подруги Каті Счастливцевої, написати вірша про її сина, Владислава Волинського, уродженця села Ярмолинці Роменського району Сумської області, якому з дня загибелі 10
Позначка: Війна
Революція у світобаченні
Онтологія Людини і майбутнє людства Передмова. Подвиг розуму українського народу. Життя цивілізацій показує, що лише декілька народів ставали творцями певних світоглядів. У числі цих народів
Та не Боги ж ви, не Боги!
Стражданням, болями, страхами Нас хочуть вибити з землі, Спалити хочуть, та не вийде, Короткі душі в вас, гнилі! Ви стільки болю нам принесли. Ви скільки
Здається, саме час
Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Шановний, “королю”, я голос народу
Шановний, “королю”, я голос народу, Мовчати не вмію, за правду борюсь. Не знаючи броду, не лізу у воду, Але всім негодам в обличчя сміюсь. Шановний,
Потоком ніжності, чи радості, чи болю
Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні