На високому пагорбі стояло три дерева. Серед лісової краси всім було любо та мило. Але їм хотілося послужити людям. Одне з них думало так: –
Позначка: Вічність
РАЗОК НАМИСТА
За яку б роботу не бралася Настя – чи то картоплю сапувала, чи то сіно гребла, чи куйовдила в ставку одежу, – в голові роїлася
СПАСІВСЬКІ ЯБЛУКА
Олена хутко схопилася з постелі, зачерпнула п’ятірнею з діжки води, хлюпнула на обличчя (от і все вмивання), заходилася терти свиням буряки. Замішала їх дертю, винесла
Світлана Яковенко
Дим і тиша стояли над селом. Палали поодинокі копиці сіна. Люди зі зболеними лицями покидали свої домівки і, притуливши дітей до грудей, мовчки йшли до
Гоголю посвящается
Писатель отчий край боготворил, Как задушевно он о нём писал. Как вечера в Диканьке он любил О том он в повестях нам рассказал. ****************************** Прекрасна
Благословенний Богом край
Пшениці стиглої колосся, Барвінку зоряний розмай, Моя прекрасна Україно – Благословенний Богом край! Ти крізь страждання і недолю Пройшла тяжкий, тернистий шлях, Тепер тримаєш міцно