(до 70-річчя з дня загибелі) Учням та випускникам школи № 2, які не повернулися з війни, присвячується Листування з нині вже покійним полтавським письменником П.П.Ротачем
Позначка: Вічність
Заклик
Заклик Вкраїнці мої, не корітесь ви злові, Яка б не лягала під ноги нам путь, Візьміть у похід моє мужнєє слово, Як воїни-соколи зброю беруть.
Дорога до себе
Звернення до землі О земле рідна, земле мила, Чом не борониш ти себе? Нащо ти грудоньки відкрила, Щоб ґвалтували всі тебе? Нащо красу свою топтати
Моя українська земля
Поезіє моя Як на поля засохлі тепла злива, Як вітер-холодок у літню спекоту, Як пташці у політ надійні крила, Ковток води на жнивному лану, Скупа
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
ВСЕ «ЗА» И «ПРОТИВ» ВЗВЕСИВ РАЗОМ
РАЗУМ И ТЕЛО Встретились Разум и Тело. Он не хотел, Оно хотело. Встретились Тело и Разум, И всё изменилось сразу. Два Разума встретились – гром