(Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Ромні) Не день, не ніч, Тарасе… Богом даний, Сидиш в задумі… Нас вартуєш ти віки. Спивають ревність дум твоїх каштани…
Позначка: українська мова
Наш батько – Тарас
Наш батько – Тарас О Батьку мій, стоїш собі на кручі, І погляд в даль, такий, як і колись… Тебе вітри обвіюють пекучі, В тобі
Рідна мова
Моя Україна Мережані хмарами далі, Дніпро, і пісні солов’я, і хвилі полів золотаві. Це все – Україна моя. Рушник і червона калина, і хліб запашний
НА СТОРОЖІ – СЛОВО!..
На початку всього було Слово. Кого сьогодні не турбує доля української мови?.. Тому особливий інтерес викликає творчість Тараса Шевченка. Адже він по краплині збирав скарби
Думай українською
Думай українською Маєш думку, маєш мову – Не можеш сказати, Бо лише ж російською Учили міркувати. Щоб якомусь вислову Міг ти ради дати, То тобі
Різник Михайло Григорович
(1908 – 1991) Народився 8 листопада 1908 року в с. Засулля (нині м. Ромни). Михайло Григорович – шрифтознавець, книжковий графік. Кандидат технічних наук (1956 р.).