Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі. З засульської дороги видніється мені. Будиночки в садках, неначе ліхтарі, Розкинулись картиною, немов на полотні. Ще із давніх-давен збирав
Позначка: Сула
Старий Ромен
Старий Ромен, зажурений Тарас… Сула тече в Дніпровії обійми. Моя Роменщино! Мій любий серцю край! Хмільних каштанів цвіте білопінний! Кругом поля, Роменщино, твої, Зрання де
Ода Ромену
Древнє місто Ромен… Славне місто моє, сивочоле, Ти радієш цвітінню садів І червоним калиновим ґронам. Тут величнії церкви стоять, Сяють сяйвом святим в піднебессі. Над
Колтоновські і Шевченко
Ім’я Великого Кобзаря багатьма обставинами пов’язане з нашим краєм. Без жодного сумніву, це велика честь і слава для Роменської землі та її мешканців. Кожен роменець
«РОМЕНУ» ЮВІЛЕЙ
Проходять дні, роки, а навіть – і віки. У вічність відійшли художники, спортсмени… Але живуть про них ще пам’яті рядки В літературно-історичному «Ромені». Йому вже
Надія Йосипівна Карпенко
На схилах пам’яті. ( До «17»-річчя з дня народження) Травень теплими променями пробуджує землю до праці. Місяць перемог, звитяг, яблуневої заметілі. Ювілейний день Надії тривогами,