Кому – дано́, кому́-то – воздаётся. Ты зна́ешь, му́дрость для чего даётся ? Чтоб у́м и чу́вства побеждать. Не убежда́ть, не осужда́ть.., не “Ма́нны с

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Кому – дано́, кому́-то – воздаётся. Ты зна́ешь, му́дрость для чего даётся ? Чтоб у́м и чу́вства побеждать. Не убежда́ть, не осужда́ть.., не “Ма́нны с
Весна й цьогоріч з присмаком печалі, Черешень білих – суму органза… Тривожно гуси в небі прокричали, І в землю прілу капнула сльоза. Бо кровоточать рани
Ні напівнатяку на муки, на творчі паузи й тертя, все ж текст повів мне за руку, мов галайда чуже дитя – вузьким-широким коридором, вряди –
Осінь стогне, плаче, тужить, Дощ вже сипле крижаний. Небо їй, бач, вірно служить, Встигне все, хоч день малий. Все покрила шкірка льоду, А дерева –
Переплутались дні і ночі, наче десь за Полярним колом… Сняться сни нам якісь пророчі ті, яких не було ніколи. . Бовдуряччя прийшло на Землю, нищить
З поверненням , пташечко люба, До рідного дому, Катрусю! Де все пережите сховаєш. Ти волі ціну добре знаєш. Всі болі з душі,ніби камінь , Важкий