Меняется время… Меняются люди… И праздники вновь превращаются в будни. И птицы опять нам поют на рассвете, И, радуясь жизни, смеёмся, как дети. . И
Позначка: Роменщина
Своє ім’я я не любила з роду
Своє ім’я я не любила з роду, Та друзі запевняють мене знов – Ім’я моє – це гілка родоводу, Тому знайомтесь, звуть мене – Любов.
Як сонце сходить і сідає…
Живе Матуся в самотині, одна-одненька у хатині. Дочки в заміжжі, у родині; сини в Європі, на чужині. Онуки рідко приїжджають, а як бувають – м’яч
Ми йшли з тобою парком
Ми йшли з тобою парком. Це Ромни… Мені ж здалося, – я іду Парижем. Чи люблять у Парижі деруни?.. І чи відчути ТАМ в чужому
Сонця промені наскрізь прорізали ранок
Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ґанок, Смілі кроки зробивши в цей день із
Один із мільйонів
«Тату, розкажіть щось про війну», – не раз просила дочка. «Нехай йому! Таке, донечко, і згадувать не варто!» Скупий мій дід був на розповіді про