Ти хоч криком кричи, а хоч плач, хоч мовчи – незалежність твоя, що волошка у полі. Припадеш до землі, наче зірка вночі, підійматимеш душу, мов
Позначка: птахи
Без десяти – зима…
Так швидко плине час… Кудись спішать хвилини, Мені не наздогнать отой шалений біг… Без десяти – зима… Відчутно щогодини: От-от – і вже сипне на
Стрижі
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…
А я чекаю…
Я так скучаю за тобою, так скучаю. Дзвінків твоїх, хороший мій, я так чекаю… В саду щебече соловей – усівсь на груші, Своєю піснею мені
Весняні гами
Голі дерева стоять при дорозі, Зграя ворон у верхівках зависла… Рання весна вже стоїть на порозі, В струнах душі десь заплутались числа. . Радість у
Загадково-аномальне птахопадіння?!
КРИКИ у НЕБІ над ХМЕЛОВОМ. ПУБЛІКАЦІЯ 1. Щ о за крик в небі нічному, у магнітно-буряному? Щ о за п т а х и з