Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Позначка: поет
ЗВЕРНЕННЯ
Я хочу пишатися містом своїм, Бо це є лице і приватний наш дім. Щоб змогла була завжди в радість піти, Та дні вихідні для душі
МІЙ РОМЕН
Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від
СОБОР СВЯТОГО ДУХА В РОМНІ
Де правда й кривда у борні сплелись, Щоб розметати часу павутиння, Вознісся він на кручі цій колись, Як істина – велична і нетлінна. Могуть і
ГУБКА МАРИНА
РІДНЕ МІСТО Найкраще місто на землі, Таке прекрасне, миле, рідне, Каштанами весною квітне, Пташками будить на зорі. Тече тут річечка Сула, Та ще й Роменочка
Валентині Олексіївні ЄФРЕМОВІЙ
Заслуженому працівникові культури України Валентині Олексіївні ЄФРЕМОВІЙ – мистецвознавцю, журналістові, землячці, колезі, Послу Всесвітньої Федерації миру, талановитому топ-менеджерові Сумського земляцтва у Києві: 1. Ми познайомились