Мрія Ти, як спалах яскравий зорі на казковім світанні, Не питаючи, в душу заглянув мою. І побачив усе, чим жила від темна і до рання,
Позначка: плин часу
Я неначе відрізана часом
Мамі Закрию на замки всі двері І вимкну світло. Просто помовчу. Не поклонятимусь Венері І до знайомих не піду. Залишу в спокої серденько, Від зла
Я залишилася з думками наодинці
Життя Усе минає – горе, страх і сльози, Все відступає – зрада, відчай, біль. Проходить дощ і замовкають грози, Сніг розтає, вщухає заметіль. Минає свято
Як тяжко вийти із нерівного двобою
РОМЕН Душею до тебе припала, Уквітчане місто Ромен, Тебе споконвік прославляло, Чимало відомих імен. Вздовж берега Ромену-річки – Уквітчані хатки, садки, Розвилисті стежки, мов стрічки,
Афоризми
Страх супроводжує людину тільки до початку дій. Одна частина жінок невірними буває із цікавості, друга – із помсти. Інших частин просто не буває. Хто хоче
Гімн бджолі
Я жалкую, що так трапилось в житті – Снігопад на нашу осінь налетів. Я від снігу захистить тебе не зміг. Впав на скроні сивиною білий