Ах, что вы, предки, натворили, Зачем могилу осквернили? Неужто стало всем светлее: На сердце блажь, душе теплее? Как вы могли забыть, не знать, Кто Ромен
Позначка: плин часу
ПАУТИНЫ ОСЕНИ
МОЯ ЛЮБОВ Моя любов, моя печаль, Недоколихана весною. Із павутиння вже вуаль Гойдає осінь наді мною. Чи дійсність, а чи, може, сниться? Туманом стежку затуля.
Із щоденника мами-2
У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна. Працювала вона медичною сестрою в Засульському
Тарас Григорович Шевченко (художник) 1814 – 1861
Дивуєшся, якою може бути доля в людини. Звичайний собі сільський хлопчик, який і вчитися не мав змоги, який рано втратив матір, потім і батька. Та
Тарасу Григорьевичу Шевченко
Ты был в Ромнах, ты видел наше небо, Ты воду пил из наших родников… Твоя душа над нами, рядом где-то, А мы не забываем нужных
Феномен троїстості у творчості Тараса Шевченка
«Народе із трипільських запорогів, Древніший за святий Єрусалим, — Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не вірячи своїм?!» (Борис Олійник, поезія «Прокиньсь нарешті»).