Оця верба, що вже похила, Гілками хату Насті тре, Хрестом підійде до могили, Коли бабуся Настя вмре. Була, як писанка, вродлива, З косою довгою, як
Позначка: Петро Харченко
Забутий вірш
У сороки зима на два боки, Добрі вісті несуть її крильця. А у тебе були білі щоки І коса, наче яра пшениця… Пам’ятаю сказала тоді-то,
У Василівці хмарилось
Пісня Він все свариться, свариться, Як скажу не те щось. У Василівці хмариться, А в Оленівці дощ. Через сварку не ладиться. Двох вона не єдна.
Целость Человека
Предисловие В проекте «Целость Человека» я рассказываю об открытом мной Необъективированном Человеке. Это открытие ожидалось от гносеологического Субъекта в лице философов («служащих человечества» –
Відкрите Звернення академіка Петра Харченка
Відкрите звернення академіка УАОІ Петра Харченка до керівників держав, Генерального секретаря ООН, очільників світових конфесій, Виконавчої Ради ІЛГА (ILGA), Норвезького Нобелівського Комітету Високоповажне панство! Я звертаюся до Вас із приводу надзвичайно важливої
Тернистий шлях мислителя
ХАРЧЕНКО Петро Андрійович (народився 25 червня 1939 року) Живу, щоб Україну боронить, Вона ж, як квітка білої лілеї. Лише за честь-присутність, коло неї, На світі