Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
Позначка: Перехрестівка
Розкажи мені казку
Намалюй мені казку-картинку В ясні очі мої подивись… Зупини плин років на хвилинку І зігрій, як бувало колись. Зачини на замки всі ворота І надовго
Бузина
Як гарно квітне в червні бузина! Мов наречена – в білому убранні… Щасливо почувається вона – Їй щойно клен освідчився в коханні. Слова любові вітер
Ти спи
Ти спи. Я буду сон твій стерегти. Коли ракети й літаки рвуть мирну тишу на шматки – я від біди повинен вберегти. . Ти спи.
Старими стежкáми забутими
Старими стежкáми забутими, Що вже поросли полинáми, Йде доля, у думи закутана, Зневірена геть до нестями… Нещастя дорóгу їй вказує, Страждання — камінням встеляє, Печаль
Потоком ніжності, чи радості, чи болю
Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні
Літо яблучка вмиває
Акровірш Літо яблучка вмиває теплим дощиком рясним, І так любо, наче в рáю, ніжитись в садочку їм, Тóнуть в зéлені розкішній, мов у лагідному сні,
Матерям свихнувшейся россии
Нам дорогою ценою достались мир и свобода на нашей земле, но сила духа в наследство осталась от наших предков. И самая малость – нам до
Я давно не була на подвір’ї старенької хати
Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли
Загадкова зима
Мороз-чаклун гаптує вже малюнки На вранішньому сонному вікні… Зима якісь готує подарунки На вибіленім долі полотні. . Мабуть, не випадково стрілись знову І в сни
Завяжи узелочек…
Завяжи узелочек на память, Может, вспомнишь о нашей любви, Прежних чувств твоих вспыхнет вдруг пламя… Только в осень свою не зови. . Не приду я