Новела Ганна чекала синів. Всім трьом направила телеграми: «Терміново приїздіть. Помер батько». Уже й вечоріло, а синів все не було. – Мабуть, не приїдуть, –
Позначка: Пам’ять
Мамина печаль
Рідна мова Живи, рідна мово, Як сонечко в небі, А ми, мов пташки до гнізда, Так до тебе. І радуй ти людям серця, Їхні й
Пам’ять
В небі сивіють хмари. День Перемоги настав. Як ти живеш, ветеране? Мабуть, всю ніч не спав? Сиве волосся на скронях, Думка в минуле летить. В
Катинь
Стою мов скеля непорушний П. Г. ТИЧИНА Стіни-ґрати, поряд кат. Принизливо і на колінах Стоїш ти. В голову наган Тобі смертельно дихав. Удар, знову удар,
КОГДА К ТЕБЕ ПРИДЕТ БЕДА
ВСТРЕЧА (Приезд в гости к сыну Саше в С.- Петербург) Ждала я с нетерпеньем долго встречи с вами, Родные деточки, любимые мои! Уверена, что встретите
ПАМ’ЯТІ МАМИ
ВОСПОМИНАНИЕ Февральский день. Мы – в поезде из Петербурга. Притихла у окошка я. Мелькают рощицы, берёзы, ели, А мне в них видится вуктыльская земля: Тайга,