Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке
Ах, если б знал, который воевал, Когда с товарищем в окопе замерзал, Что будет время и придёт тот час, Что сын его с мечом пойдёт
Ах, что вы, предки, натворили, Зачем могилу осквернили? Неужто стало всем светлее: На сердце блажь, душе теплее? Как вы могли забыть, не знать, Кто Ромен
Тарасові шляхи Мов ті роки, туманом вкриті, У душах згублені гріхи. Дощами, холодом умиті Лежать Тарасові шляхи. Колись давно, в далеку днину Він цю дорогу
Налей за 45-й год Налей за 45-й год, И за десант, и за морфлот, И за танкистов выпьем мы до дна. Давай налей за автовзвод,
Позвони Позвони мне иногда, позвони. Может, номер и не знаешь ты мой. Позвони мне иногда, позвони. Может, рядом нахожусь я с тобой. Позвони, я прошу,
Мамині лелеки У небі над дахом Лелеки кружляли, І з мамою разом Весну зустрічали. Летіли здалеку До рідного дому. І мама була Ще тоді молодою.
Кузьменко Олексій Якович. Народився 3 квітня 1960 року в с. Красне Роменського р-ну Сумської області. Закінчив 10 класів Басівської середньої школи. Строкову службу проходив в
Де волю шукати, Ніхто нам не скаже. Який шлях до неї, Ніхто не покаже. Хмельницький ту волю На шаблях шукав, А потім Калниш В Соловках
Сивий Ромен Сивий Ромен, я пишаюсь тобою. Скільки років ти стоїш над рікою! Хвилі Сули, мов буремні роки, Сивий Ромен, ми разом навіки. Сивий Ромен,
Мамин рушник Я взяв у руки рушника, Що вишивала мама. На ньому пісня солов’я Й калина кучерява. На ньому вишите життя, Яке вона прожила, На
На полях ромашки расцвели, Ветер буйный гуляет на воле. Тебе я подарю все радуги земли И белое ромашковое поле. И пусть цветут они, пускай ласкают