Пам’ятаєш, як ми, щасливі, Йшли дорогами крізь роки? І на двох мали спільні крила, І кохання в серцях носили, І торкалась рука руки… Спільне горе,
Позначка: Любов
Близнята
Віршоновела Там, де річка чиста плине, де у небо пісня лине, село тут є мальовниче, у лісах, ярах – гніздиться. Тут козацька є садиба: сад
Опало листя
Опало листя. Наче в теплій ковдрі, І сквери, й парк у древньому Ромні, Стоять в багрянці й схлипують немовби, Бо догоряють осені вогні. Як острівці,
А як…
Як про любов писати, як, скажіть?! Коли синів на фронті убивають. Коли ночами матері не сплять. Дзвінка від сина, що живий, чекають. А як про
Забутий вірш
У сороки зима на два боки, Добрі вісті несуть її крильця. А у тебе були білі щоки І коса, наче яра пшениця… Пам’ятаю сказала тоді-то,
І я була малою
Колись і я була малою. Гусяток пасла край села. Мені здавалося що краю За мій милішого нема. Мені здавалося що горя Немає, люди, на землі.