СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ Анатолія Криловця ЦИКЛ РОНДЕЛІВ * * * Страсну свічку удвох в негоду Захистімо крильми долонь. А. Криловець Я тебе, наче страсную свічку, Між
Позначка: Любов
Слова убивчі…
Є люди, які можуть вбити словом, є й ті, які уміють воскресить. Відповісти їм не завжди готова, що коїться в душі твоїй в ту мить?!..
Вірність
Пісня Осінь дні і ночі перелистує, В тихій прохолоді шурхотить… А калина, мов разки намиста, Кетягів схилила повновіть. Як було затишно під калиною, Коли ти
Пам’ятаєш, як ми, щасливі, йшли дорогами крізь роки?
Пам’ятаєш, як ми, щасливі, Йшли дорогами крізь роки? І на двох мали спільні крила, І кохання в серцях носили, І торкалась рука руки… Спільне горе,
Близнята
Віршоновела Там, де річка чиста плине, де у небо пісня лине, село тут є мальовниче, у лісах, ярах – гніздиться. Тут козацька є садиба: сад
Опало листя
Опало листя. Наче в теплій ковдрі, І сквери, й парк у древньому Ромні, Стоять в багрянці й схлипують немовби, Бо догоряють осені вогні. Як острівці,